26 лютого 2014 року відбулося засідання Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на якому було розглянуто питання щодо підвищення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню.

У заході взяли участь керівництво НКРЕКП, народні депутати України, представники Мінсоцполітики, СПО об’єднань профспілок.

Проект постанови НКРЕКП, що обговорювався, передбачав підвищення тарифів на електроенергію в декілька етапів: перший етап – з 1 квітня до 31 серпня 2015 року; загальне підвищення тарифів складає 18,6 – 88,1%.

Під час обговорення виступили представники СПО об’єднань профспілок, члени Робочої групи з розробки та удосконалення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню при постійнодіючому тристоронньому дорадчому органі при НКРЕКП – О.М. Александрова, заступник керівника департаменту бюджетної політики та соціального захисту ФПУ; С.І. Курілкін, завідувач юридичним відділом ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

Профспілкові представники виступили категорично проти підвищення тарифів, зазначили, що в умовах вкрай низького рівня заробітних плат та пенсій більшої частини українців (на сьогодні мінімальна заробітна плата менше 50 доларів в місяць, що втричі менше рівня злиденності, встановленого ООН – 5 доларів в день), «замороження» основних державних соціальних стандартів і гарантій, обвального підвищення протягом минулого року цін і тарифів на соціально значущі товари і послуги, поглиблення масштабів і глибини бідності серед населення, запропоноване рішення НКРЕКП щодо підвищення тарифів на електроенергію без належних аргументованих розрахунків та пояснень є неприпустимим, аморальним і антисоціальним, оскільки призведе до зростання рівня енергетичної бідності серед населення, погіршення якості життя громадян та обмеження доступу громадян до життєво необхідних послуг, порушення Конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень.

О.М. Александрова у своєму виступі зазначила, що СПО об’єднань профспілок визнає потребу приведення цін і тарифів до рівня, що забезпечує рентабельність підприємств, але тільки за умови «розмороження» основних державних соціальних стандартів і гарантій, випереджаючого підвищення мінімальної заробітної плати не менше ніж на рівень інфляції 2014-2015 років, відновлення на належному рівні купівельної спроможності заробітної плати, ліквідації перекосу темпів зростання заробітної плати й споживчих цін та ліквідації відставання реального життя від існуючих стандартів.

За січень 2014-2015 років тарифи на водопостачання підвищилися на 48,9%, електроенергію на 11,3%, природний газ на 62,8%, гарячу воду та опалення на 45,4%, каналізацію на 71,4%; утримання та ремонт житла на 30,3%, послуги охорони здоров’я на 33,6%, освіти на 7,2%, відпочинку і культури на 28,9%; транспорт на 42,7%, ціни на продукти харчування підвищилися на 10-70%, а деякі на 100%; фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання на 49,2%.

Фактично мінімальна заробітна плата сьогодні в 20-30 разів нижча ніж в передових країнах Європи, а також менша ніж в Білорусі, Болгарії, Чехії. За підсумками 2014 року купівельна спроможність населення щодо придбання «борщового набору» впала на 33%, а придбання кубів гарячої води на 42,5%.

Понад 10 тисяч населених пунктів залишаються без кваліфікованої медичної допомоги, що позначається на рівні смертності, стан транспортного сполучення у значній частині віддалених сіл не дозволяє забезпечити комфортне транспортування учнів шкіл до місць навчання, понад 90% населення не можуть скористатися життєво необхідними медичними послугами чи придбати ліки через їх дорожнечу і, відповідно, відсутність коштів.

Таке стрімке падіння реальних доходів населення невідворотно призводить до поглиблення злиденності та бідності, у т.ч. серед працюючих, та потребуватиме багатомільярдних видатків з бюджету на допомоги та субсидії вразливим верствам населення, зростання дотацій Пенсійному фонду тощо. 

Основний державний соціальний стандарт – прожитковий мінімум потребує термінового приведення у відповідність до основоположних конвенцій МОП з питань соціального захисту та європейських стандартів. 

Підвищення енергетичної безпеки держави в умовах нерівноправних стосунків споживачів з постачальниками тепла, газу, води, електроенергії має забезпечуватися не за рахунок підвищення цін (тарифів) для зубожілих споживачів, а шляхом забезпечення відкритості, прозорості державної політики встановлення цін і тарифів на соціально важливі товари та послуги, їх економічної обґрунтованості, запровадження дієвого контролю із залученням громадськості до процесу надання цих послуг населенню монополістами, усунення зловживань у сфері паливно-енергетичного комплексу, належного ефективного упереджуючого захисту вразливих прошарків населення.

С.І. Курілкін, представник Профспілки працівників освіти і науки України, у своєму виступі підкреслив, що Комісією не було надано профспілкам аргументованих пояснень та розрахунків підвищення тарифів, профспілкові експерти не були залучені до роботи з підготовки так званих «економічно обґрунтованих розрахунків» і тому розміри підвищення тарифів викликають сумніви щодо їх прозорості та обґрунтованості.

Крім того, недопустимим є зменшення диференційованих обсягів споживання електроенергії (з 150 кВт до 100 кВт), оскільки, середньостатистична економна сім’я споживає за місяць 200-250 кВт електроенергії, а не 100 кВт як визначає Комісія.

Не зважаючи на позицію профспілок прийнято постанову НКРЕКП «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», якою підвищуються тарифи з 1 квітня 2015 року (на період до 31 серпня 2015 року):

– до 100 кіловат (соціальна норма, в тому числі для квартир з електричними плитами) – 36,6 копійок за 1 кіловат; 
– від 100 до 600 кіловат – 63 копійки; 
– понад 600 кіловат – 140,7 копійки.